10 нетрадиційних музичних інструментів

Теремін

Теремін, який винайшов російський фізик Lev Termen (Leon Theremin) у 1920 році, — один із перших електронних музичних інструментів. Спершу це був фізичний експеримент, але його унікальний містичний звук швидко знайшов застосування в музиці, і то насамперед у sci-fi фільмах 50-х років минулого століття. Керується рухом рук поблизу двох антен, причому одна змінює висоту тону, друга – гучність. Гравцеві навіть не треба торкатися інструмента, чим створює ефект «гри в повітрі». Якщо не маєш справжнього тереміна, можеш спробувати ефект, який імітує його характерний звук. Гітарний ефект дасть тобі змогу досягти подібних ефірних тонів без необхідності керувати традиційним тереміном.

Калімба

Калімба — модернізована версія традиційного африканського інструмента мбіра, який походить з африканського Зімбабве. Цей інструмент популяризував етномузиколог Hugh Tracey у 50-х роках 20 століття. Калімба складається з дерев'яної дошки з прикріпленими металевими ламелями, які звучать завдяки перебору великими пальцями. Тоді як оригінальна мбіра — важлива частина релігійних обрядів, весіль і суспільних подій в Африці, калімба поширилася по всьому світу насамперед як інструмент для розваги, релаксації та медитації.

Диджериду

Диджериду (читай диджериду) — традиційний духовий музичний інструмент корінних жителів Австралії – аборигенів, де його традиційно виготовляють з евкаліптового дерева. Вважається найдавнішим музичним інструментом у світі. Гравець дме в нього через мундштук зазвичай із бджолиного воску, використовуючи техніку «циркулярного дихання» для створення глибоких, вібруючих тонів.

Hang Drum

Hang Drum (також хендпан), що нагадує тарілку НЛО, виник у Швейцарії на початку 21 століття як результат експериментування з металевими перкусійними інструментами. Його гіпнотичний звук швидко здобув популярність по всьому світу. На ньому грають легким постукуванням пальців і долонь, завдяки чому виникають ефірні мелодійні тони. Часто використовується для релаксаційної музики й медитації.

Окарина

Окарина — стародавній духовий інструмент круглої чи яйцеподібної форми, який вважається одним із найдавніших музичних інструментів узагалі. Походить із Китаю, тішиться популярністю й у Південній Америці та Європі. Спочатку виготовлялася з випаленої глини чи порцеляни, але сучасні інструменти виготовляють і з металу, дерева чи скла. Окарини часто оздоблені вручну намальованим оздобленням залежно від країни походження. Особливу популярність здобула завдяки грі „The Legend of Zelda“. На ній грають, дмучи в мундштук і закриваючи отвори пальцями, чим змінюється висота тону.

Стайлофон

Стайлофон уперше представив на ринку Brian Jarvis у 1968 році. Завдяки ретро-звуку, який рясно використовується в поп- та електронній музиці, цей міні-синтезатор став іконою. На ньому грають дотиком і рухом сенсорного пера (стилуса) по металевій поверхні, причому кожен сегмент інструмента грає іншу ноту. Особливо популярний серед фанатів попу й експериментальної музики. Стайлофон час від часу використовували й професійні музиканти, як John Lennon, Kraftwerk чи легендарний David Bowie, який використав його в пісні „Space Oddity“, чим долучився до його популяризації.

Кахон

Кахон, у перекладі з іспанської — скринька, походить із Перу, де його спочатку використовували афроперуанські раби як альтернативу традиційним барабанам, які їм довелося спалити. Сьогодні популярний у різних музичних стилях, включно з фламенко й попом чи акустичною музикою. На ньому грають, сидячи на інструменті й вдаряючи по передньому боці руками чи щітками. 

Rainstick

Rainstick походить із Південної Америки, де його використовували в ритуалах для прикликання дощу. Традиційно виготовляється з кактусів. Палицю нахиляють, і камінці чи насіння всередині повільно падають, видаючи заспокійливий звук, що нагадує дощ.

Tongue Drum

Цей сучасний перкусійний інструмент натхненний Hang Drum. Tongue drum виник наприкінці 20 століття й популярний у медитативній і терапевтичній музиці. На ньому грають легким ударом пальців чи паличок по металевих язичках, які видають гармонічні резонансні тони.

Казу

Казу винайшли в 19 столітті у США як простий і веселий інструмент для збагачення музичної творчості. Його походження сягає африканських традиційних інструментів. Гравець мугикає в нього, чим змушує вібрувати мембрану, а вона підсилює й змінює голос на грайливий, ба навіть комічний звук. Ідеальний для невибагливої розваги. У пісні „Crosstown Traffic“ його використав, наприклад, Jimmy Hendrix, що надало пісні характерного звуку. І на простому казу можна зіграти справжній рок-хіт, наприклад, енергійна пісня від Linkin Park завдяки йому отримує нетрадиційний звук.