Як вибрати програвач вінілу

Це буде мій перший програвач чи хочу щось краще?

Тебе захопила уява про власну колекцію грамплатівок, але у світі вінілових носіїв ти поки що рухаєшся з несміливістю новачка? Кілька платівок удома вже маєш із минулого, але старий програвач уже ні на що не годиться? Ще не знаєш, чи захопить тебе прослуховування вінілу, чи згодом усе ж повернешся до стримінгу музики з інтернету?

Програвач типу все в одному

Пристойне базове оснащення дістанеш уже й за 200 €. Найвигідніше рішення — програвачі типу все в одному. Можливо, здивує, що ці компактні шафкові або валізкові пристрої пропонують окрім відтворення платівок і додаткові функції, як-от радіо чи підключення через bluetooth або USB.

Якщо ти з тих, хто часто подорожує, твоєю тимчасовою домівкою є кімната в гуртожитку чи студентська квартира, або хочеш свою колекцію платівок просто час від часу розпакувати й перед охочою до розваг компанією десь на вечірці, вибирай серед портативних програвачів. Такий пристрій зазвичай уже має вбудовані базові динаміки, але в багатьох випадках пропонує й можливість підключення зовнішніх динаміків або зовнішнього підсилювача.

Подібні вимоги в цій ціновій категорії задовольнять і ретро-програвачі, які імітують автентичний стиль епохи окремих періодів. Своє знайдуть ті, кому вінтажний дизайн навіює щось знайоме зі «старого доброго світу» додигітальної ери, а також щирі молоді хіпстери. Адже вінтажні екземпляри хоч і не відрізнити від характерних дизайнів 50-х, 60-х, 70-х або хоч навіть 30-х років, але всередині приховують сучасні функції, як-от FM-радіо, бездротове bluetooth-підключення, вихід на навушники, а в деяких випадках навіть слугують такими собі мультимедійними пристроями й здатні відтворити й CD чи магнітофонну касету. І при ретро-програвачах діє те, що жодного додаткового оснащення тобі вже не знадобиться, бо все потрібне, включно з динаміками, вбудоване в тіло пристрою.

Своєрідним кросовером в асортименті є комплектні грамофонні набори. Вони становлять добрий компроміс між компактними програвачами типу all-in-one і домашніми чи hi-fi програвачами з амбіційнішим звуком. Самі програвачі дизайном чітко відсилають насамперед до аудіофільських домашніх програвачів. Ці набори виходять із концепції простих hi-fi комплектів, і окремі компоненти досить без жодних додаткових інвестицій лише з'єднати між собою й увімкнути play. У ціні адже можеш очікувати вже й вбудований підсилювач і під'єднувані динаміки в прийнятній якості. Практичний вибір для того, хто має до звуку трохи вищі вимоги, але бюджет уже не дозволяє жодних додаткових інвестицій у дорогі підсилювачі й динаміки.

Домашній програвач

Невмирущою класикою сегмента є домашні програвачі. У цій категорії знайдуться люди, які хотіли б зазирнути в магічний світ аудіофілів із більшою відвагою, ніж цілковиті початківці. Вони припускають, що до їхньої початкової колекції платівок із давно минулих часів додадуться й нові тайтли, і шукають здоровий компроміс між справедливою ціною, якістю звуку й репрезентативним дизайном. Для якості звуку визначальна якість виконання й матеріалів апаратної частини. Діє парадоксальне правило, що чим менше функцій пропонує програвач, тим якіснішими будуть ті елементи, які мають вирішальний вплив на якість керування й звуку — тобто тонарм, мотор, звукознімач або голка.

Якістю й виконанням нагадують hi-fi програвачі. Деякі моделі треба підключити до попереднього підсилювача, інші досить підключити до динаміків. Моделі з USB-виходом дозволяють підключення до комп'ютера й збереження запису в цифровому форматі.

Домашні програвачі не грають «самі собою», їх треба підключити до іншого пристрою. Спектр можливостей досить широкий. Деякі моделі мають уже вбудований і грамофонний попередній підсилювач, і досить підключити їх до кінцевого підсилювача або прямо до динаміків чи навушників. Окрім традиційного підключення за допомогою кабелів, деякі моделі пропонують і бездротове bluetooth-підключення.

Hi-Fi програвач

Не випадково, що найякісніші пристрої винятково бідні на будь-які додаткові фішки. Справжні аудіофіли зосереджуються на самій суті — якісному матеріалі, дизайні, але передусім досконалому звуку. Вони вміють відрізнити коштовність від біжутерії й імунні до трюків, що відволікають увагу від того, що насправді важливе при виборі. Це естети, які цінують класичний ритуал ручного встановлення голки в доріжку. Hi-fi програвач — це не звичайний програвач музики, а розкішний стильний аксесуар, здатний привернути увагу в будь-якій вітальні. Блиск алюмінієвого диска, мінімалістична основа з цінного матеріалу або досконало обробленого дерева, точно чисті лінії тонарма — нічого зайвого — тут пасує буквально кожна деталь.

High-end програвачі не мають амбіції бути народним товаром. Вони належать до найдорожчого, що пропонує асортимент hi-fi техніки. Інвестиція в ідеальне прослуховування не закінчується купівлею самого програвача. Він не гратиме без підсилювача й акустичних систем, і в більшості випадків треба придбати ще й спеціальний грамофонний попередній підсилювач.

Чи потрібен мені й грамофонний попередній підсилювач?

При програвачах типу all-in-one або при простіших домашніх програвачах жодного попереднього підсилювача тобі не знадобиться. Він зазвичай є стандартною частиною пристрою, і багато моделей мають інтегровані й прості динаміки.

Хочеш проникнути глибше й очікуєш від прослуховування більшого враження? Орієнтуйся радше на преміальніші домашні або hi-fi програвачі. У цій категорії попередній підсилювач зазвичай не є частиною програвача. Якщо попереднього підсилювача бракує в програвачі, треба перевірити, чи він хоча б є частиною кінцевого підсилювача. Якби ми підключили такий програвач до кінцевого підсилювача, який не має інтегрованого грамофонного попереднього підсилювача, замість музики з динаміків пролунало б лише тихе гарчання.

Електромагнітний звукознімач із рухомим магнітом (тип MM) або електродинамічний звукознімач із рухомою котушкою (тип MC), який використовує такий тип програвача, адже має лише дуже слабку вихідну напругу. Тому сигнал потрібно перед відправленням на динаміки підсилити. Це вміють і деякі моделі кінцевих підсилювачів, розпізнати їх можна за написом «phono», «MC» або «MM». Але увага, на більшості сучасних підсилювачів такого позначення не знайдеш, бо їхні виробники досі живуть в уяві, що платівки ніхто не слухає. Тоді треба взяти зовнішній грамофонний попередній підсилювач.

При виборі звертай увагу, чи грамофонний попередній підсилювач сумісний із MM або MC звукознімачем і чи має такий самий кабельний конектор, як твій програвач. Базовий попередній підсилювач купиш і до 100 €, але преміальні моделі запропонують значно більше: дозволяють індивідуальні налаштування підсилення, доступні різні налаштування вхідного імпедансу, а частиною зазвичай є й захист від вібрацій чи електромагнітних завад.

Найважливіші параметри

Ручний чи автоматичний програвач?

Ручний програвач: Тонарм треба перед відтворенням установити, а після завершення зняти з платівки вручну. Можливо, здивує, що програвачі найвищого класу здебільшого ручні. Самостійне маніпулювання тонармом адже є привілеєм справжніх аудіофілів.

Напівавтоматичний програвач: Після завершення платівки пристрій автоматично знімає тонарм, відкладає його у вихідну позицію й сам вимикається.

Автоматичний програвач: Повний автомат зробить усе за тебе. Досить лише покласти платівку на диск і натиснути кнопку. Програвач кладе тонарм на платівку, а після завершення знімає його, відкладає у вихідну позицію й вимикається.

Тонарм

Неякісний або неточно налаштований тонарм неодмінно позначиться на загальній якості звуку. Тонарм дозволяє звукознімачу з голкою рух між доріжками платівки, і оскільки тут вирішує кожен мікрометр, досконале звукове враження вимагає точного налаштування. Заводське налаштування тонарма адже з часом, а також при транспортуванні «розладнується», і навіть найменший зсув здатний зіпсувати враження від платівки. Через неправильну роботу тонарма потім страждає не лише вухо слухача, а й сама платівка.

Грамофонний звукознімач

Грамофонний звукознімач розміщений на кінці тонарма й нагадує таку собі маленьку касету. Його частиною є грамофонна голка, яка рухається між доріжками вінілової платівки й зчитує аналоговий сигнал — коливання. Завдання грамофонного звукознімача — трансформувати ці коливання в електричний імпульс, тому він має на звук платівки, мабуть, найбільший вплив. Сигнал потім надсилається до попереднього підсилювача, там підсилюється до потрібного рівня й перетворюється на акустичний сигнал, який ми чуємо з динаміків.

Тоді як дешевші програвачі мусять задовольнятися дешевшими п'єзоелектричними звукознімачами з нижчою якістю звуку, дорожчі постачаються або з електромагнітним звукознімачем із рухомим магнітом (тип MM), або електродинамічною рухомою котушкою (тип MC).

Частішим оснащенням програвачів є MM звукознімач. Причина проста. Завдяки вищій вхідній напрузі він висуває нижчі вимоги до самого попереднього підсилювача й доступніший за ціною. Значно рідше ми зустрінемо MC звукознімач, який є гарантією найвищої можливої якості звуку. Платою за це є те, що свій потенціал він здатний розвинути лише в комбінації зі спеціальним MC попереднім підсилювачем, він значно дорожчий, і при зношенні голки не можна замінити лише саму голку, а необхідно міняти весь звукознімач.

Грамофонна голка

Грамофонна голка (називається також грамофонним вістрям) з часом зношується й вимагає заміни. Зношена голка дасть про себе знати погіршенням якості звуку. Найякісніші грамофонні голки, виготовлені з діаманта, витримають до 1 000 годин відтворення, менш якісні матеріали зношуються вже приблизно після 100 годин. За формою поділяємо грамофонні голки на еліптичні, конічні й shibata.

У категорії DJ-програвачів ми зустрінемо найчастіше голку конічної форми. Вона краще сидить у доріжці платівки, тож діджей не мусить стримуватися навіть при так званому скретчуванні, яке дає платівці добряче навантаження.

У категорії програвачів, призначених для прослуховування музики, ми частіше зустрінемо еліптичні вістря з ніжно овальною верхівкою, яка здатна зчитати сигнал і зі значно меншим зануренням у доріжку. Її якості проявляються насамперед при високих і низьких частотах, і при купівлі треба рахувати з вищою ціною, ніж при конічній голці. Окремий розділ становлять голки форми shibata. Їх винайшов Норіо Шібата, і вони є такою собі комбінацією еліптичного й конічного вістря. Специфічна форма дозволяє глибше проникнення в доріжку платівки з відносно низьким ризиком пошкодження.

Менш якісну голку треба міняти після 100 годин, якісніша витримає й 1 000 годин гри.

Грамофонний диск

При виборі програвача зосередься на матеріалі, з якого виготовлений диск. На відміну від інших частин програвача, цю рухому деталь не можна просто замінити. Типовим матеріалом зазвичай є середньотверда деревоволокниста плита (MDF), скло або акрил. Ідеальним матеріалом диска, однак, вважається насамперед алюміній. Диск із литого алюмінію має оптимальну власну вагу й низький резонанс.

Солідний диск має бути здатний відтворювати довгограючі (LP) платівки швидкістю 33 1/3 обертів за хвилину, а також менші сингли (SP платівки) швидкістю 45 обертів за хвилину. High-end пристрої дозволяють ще й тонке ручне доналаштування швидкості за допомогою так званого стробоскопа.

Програвачі з пасковим приводом проти програвачів із прямим приводом

У програвачах, призначених для звичайного прослуховування, ми найчастіше зустрінемо пасковий привід. Мотор конструкційно відокремлений і передає свою силу на рух диска за допомогою гумового паска. Перевагою є хоч і плавний хід, але пасок з часом усе ж зношується, і його треба замінити. Аудіофілів не відлякає й відносно низький крутний момент.

Програвачі з прямим приводом мають мотор конструкційно з'єднаний прямо з диском, що дозволяє їм досягти дуже високого крутного моменту. Прямий привід застосовується насамперед у DJ-програвачах. Він ідеальний для скретчування. При вимкненому приводі діджеї залюбки використовують вільну кінетичну енергію й без ризику пошкодження мотора крутять диск і в протилежному напрямку. Менш плавний рух диска компенсує нижчий рівень зношення й можливість вільного налаштування швидкості обертів.

Хочу платівки лише слухати чи хочу їх також оцифровувати чи міксувати?

Без USB-підключення сьогодні вже не обходяться навіть найдоступніші за ціною моделі. Виробники цією функцією влучають у смак не лише вініловим новачкам, які можуть завдяки цьому вискочити з аналогового ретро в зручніший світ цифри, коли їм тільки заманеться.

Уява про те, що старі екземпляри можна так легко оцифрувати, приваблює й слухачів, які з цифровими форматами не надто на «ти». Для оцифрування колекції у формат mp3, mp4 або wave тобі знадобиться не лише USB-підключення, а й придатне ПЗ, здатне обробити запис і позбавити його можливого шуму чи потріскування. Деяке ПЗ можеш завантажити в інтернеті й безкоштовно. У hi-fi моделях функцію USB-підключення не шукай. Ці моделі адже звертаються насамперед до людей, які від комфорту цифрової музики відмовилися цілком свідомо.

Як правильно налаштувати програвач

Кожен пристрій із часом втрачає у звуці, деталі зношуються, а початкове налаштування «розстроюється». Але досить кількох правильних трюків, і навіть старіший програвач знову повернеться до початкової форми. При купівлі нового треба також рахувати з тим, що транспортування ніжним заводським налаштуванням дуже не на користь. Ідеться про аналогову техніку, при якій про кінцевий звук вирішують буквально мікрометри.

Правильне положення пристрою

Програвач після розпакування постав на рівну й міцну підкладку. Він не повинен стояти навскіс! Підкладка не повинна резонувати. Оптимальну позицію можеш перевірити за допомогою рівня, який розмістиш на поворотному диску. Добре послужить і класичний рівень, але фахівці використовують спеціальні рівні для програвачів.

Монтаж тонарма

Новий пристрій транспортують здебільшого без установленого тонарма, щоб він при перевезенні не пошкодився. За інструкцією обережно встанови його й обережно прикріпи до нього поворотний тягарець. Саме цей тягарець тобі знадобиться для налаштування правильної сили притиску на вістря. Якби сила притиску, що діє на вістря, була надто велика, голка занурилася б надто глибоко в доріжку платівки, і матеріал міг би легко пошкодитися. Якщо тонарм має недостатню силу притиску, може статися, що голка не працюватиме в доріжці правильно й може навіть з неї випадати. В обох випадках загрожує пошкодження платівки.

Спершу налаштуй тонарм у рівноважне положення щодо платівки так, щоб голка ширяла на кілька міліметрів над платівкою, але щоб тонарм водночас міг сам повернутися у вихідне положення. У цьому положенні налаштуй на поворотному коліщатку з числами базове значення притиску — нуль — так, щоб воно збігалося з положенням риски. Тепер настає черга самого налаштування притиску. Оптимальним діапазоном мають бути значення 1,4–2 грами. Для ідеального доналаштування притиску тонарма можеш використати й точний голковий манометр.

Вертикальний кут звукознімача

Якщо звукознімач уже правильно встановлений на тонармі й кабельки під'єднані точно за інструкцією, можеш узятися за налаштування вертикального кута звукознімача. Тонарм у його кріпленні треба налаштувати так, щоб він був паралельний до диска. Уявне подовження звукознімача в напрямку до диска, отже, мало б утворювати точний перпендикуляр. Вістря голки ніжно відхилене в напрямку осі тонарма й має утворювати з цим перпендикуляром кут 20°.

Налаштування азимута

Перевір, чи вістря голки при погляді спереду спрямоване перпендикулярно до доріжки платівки. На допомогу можеш узяти й геометричний трикутник або шаблон, який зазвичай є частиною деяких моделей.

Antiskating

При відтворенні платівки на звукознімач складно діють різні бічні сили, які спричиняють те, що вістря голки чинить більший тиск на внутрішню стінку доріжки платівки, ніж на зовнішню. Результатом є однобічне зношення доріжки платівки й спотворений звук. Виявити це можна, наприклад, і так, що монофонічний запис звучить із лівого каналу динаміка чи навушників гучніше, ніж із правого.

Бічні сили, що діють на звукознімач, однак, можна впорядкувати за допомогою адекватного протитиску. Сучасні моделі програвачів зазвичай стандартно оснащені пристроєм під назвою Antiskating або Bias, на яких можна регулювати протитиск вручну. Налаштування тісно пов'язане й із налаштуванням притиску тонарма на голку. Переконайся, що значення сили Antiskating у грамах не більше, ніж саме значення притиску тонарма на голку.

Поглянь на всі поради й трюки, як налаштувати програвач і досягти оптимального звуку.

Найпоширеніші запитання про програвачі

Який програвач ідеальний для цілковитого початківця?

Для початківця найкращий вибір — програвач із вбудованим попереднім підсилювачем (phono preamp), який під'єднуєш прямо до активних динаміків без потреби в додаткових аксесуарах. Чудові стартові моделі — наприклад Audio-Technica AT-LP120XUSB або Pro-Ject Essential III Phono. Важливо мати й пристойні динаміки — дешевий програвач із поганими динаміками звучить гірше, ніж середній програвач із якісними динаміками. Поглянь на всю пропозицію програвачів у Muziker.

Чи потрібен мені попередній підсилювач до програвача (phono preamp)?

Залежить від моделі. Програвачі з позначенням «built-in phono preamp» або «phono/line switch» мають вбудований попередній підсилювач — під'єднуєш їх прямо до динаміків або до лінії. Програвачі без попереднього підсилювача потребують зовнішнього phono preamp або AV-ресивера з phono-входом. Зовнішній грамофонний попередній підсилювач зазвичай покращує якість звуку, тому його оцінять і власники програвачів із вбудованим preamp.

Які динаміки вибрати до програвача?

Найпростіший вибір — активні (powered) динаміки з прямим лінійним входом. Якщо маєш програвач із внутрішнім попереднім підсилювачем, достатньо практично будь-якого активного динаміка. Для кращого звуку інвестуй у Hi-Fi динаміки й окремий підсилювач. Пам'ятай, що динаміки впливають на кінцевий звук щонайменше так само, як і сам програвач. Більше дізнаєшся в нашій статті як вибрати динаміки до програвача.

Коли треба замінити голку програвача?

Стандартний термін служби голки — 500–1 000 годин відтворення. При регулярному прослуховуванні (1–2 години на день) це виходить 1,5–3 роки. Зношена голка звучить гулко, втрачає високі й у гіршому випадку пошкоджує платівки. Радимо регулярно перевіряти стан голки лупою — якщо вістря сплюснуте або деформоване, заміни голку негайно. Запасні голки й аксесуари знайдеш у розділі аксесуари для програвачів.

Чи можу я під'єднати програвач до Bluetooth-динаміка?

Так, але для цього тобі потрібен або програвач із вбудованим Bluetooth-передавачем, або зовнішній Bluetooth-аудіопередавач, під'єднаний до виходу програвача. Bluetooth стискає звуковий сигнал, що може трохи знизити якість відтворення. Для аудіофіла пріоритетом завжди є кабельне підключення, для звичайного щоденного прослуховування Bluetooth — зручний і практичний вибір.

Скільки коштує добрий програвач?

Залежить від твоїх вимог. До 150 € знайдеш прості програвачі, придатні для випадкового прослуховування (напр. Lenco, Ion Audio). Від 200 до 500 € починаються серйозні hi-fi моделі з якісними звукознімачами (Audio-Technica AT-LP120, Pro-Ject Essential III). Понад 500 € — простір для аудіофілів зі змінними тонармами й топовими звукознімачами. Поглянь на всю пропозицію програвачів у Muziker і фільтруй за ціною.

Яка різниця між валізковим, ретро й hi-fi програвачем?

Валізковий програвач портативний, має інтегрований динамік і придатний радше для розваги, ніж для серйозного прослуховування — але швидше зношує платівки. Ретро-програвач — радше дизайнерський екземпляр, можливо, комбінований із CD, касетою або радіо, звук зазвичай середній. Hi-fi програвач призначений для якісного прослуховування, має змінний звукознімач, міцний диск і точну механіку. Якщо тобі важливий звук, завжди вибирай hi-fi тип.

Чи може сучасний програвач відтворювати старі платівки?

Так. Сучасні програвачі відтворюють платівки формату LP (33⅓ об/хв), EP і сингли (45 об/хв). Деякі моделі справляються й з історичними платівками 78 об/хв (шелакові платівки з першої половини 20 століття), для яких, однак, тобі потрібна спеціальна голка — звичайна голка може їх пошкодити або звучатиме неналежно. Перед купівлею завжди перевіряй, які швидкості (RPM) підтримує даний програвач.