Хорус: ефект, який визначив 80-ті

Усю історію хорусу і повний звуковий тест почуєш у третьому епізоді серії StompStory з басистом Матеєм Кріванеком. Дивись відео на нашому YouTube і напиши в коментарях, який хорус тобі подобається найбільше. Нижче знайдеш усю історію в тексті, а також посилання на всі протестовані хорус-педалі.

Хорус-ефект додає до твого сигналу його власну копію, зсунуту в часі на кілька мілісекунд, і трохи розстроює цю копію. Звук гітари або бас-гітари отримує глибину й ширину, ніби на ній грають двоє людей одночасно.

Flanger, chorus, reverb і delay належать до однієї технічної родини, і їхня архітектура в принципі ідентична. Усі працюють із копією сигналу, зсунутою в часі. Різницю створює лише комбінація трьох параметрів. Перший це час затримки, тобто delay time, який визначає, як довго триває, доки прозвучить копія. Другий це модуляція або LFO, яка вирішує, чи і як швидко цей час змінюється динамічно. Третій це feedback, тобто скільки обробленого сигналу повертається на вхід. У хорусу коротка затримка й мало feedback. Як окремі типи ефектів відрізняються на практиці, розбирає стаття як вибрати гітарний ефект.

Від англійського слова choir, тобто хор. І ця назва описує саме те, що ефект робить із твоїм звуком.

Коли співає цілий хор або струнний оркестр грає той самий тон, ніхто не влучає в цілком ідентичну частоту точно в той самий момент. Ці відхилення в інтонації та timing вимірюються мілісекундами. У просторі вони зливаються і створюють ту глибину й ширину, яку ти чуєш. Хорус імітує саме це явище електронно.

Перша технологія, що імітувала це явище, використовувалася в церковних органах з першої половини 16 століття. До основного тону труб додавали ще одну, розстроєну на кілька центів вище. Зіграні одночасно, два тони зливалися в один, який звучить повніше й просторовіше. Тож так, перший хорус у світі прозвучав у церкві, за чотириста років до першої педалі.

Перший електронний хорус побудував звукорежисер Кен Таунсенд у студії Abbey Road. Не тому, що хотів новий ефект. Він просто хотів, щоб Джон Леннон перестав страждати.

Коли The Beatles записувалися в Abbey Road, Леннон мусив знову і знову записувати здубльовані вокали. Таунсенд хотів його від цього звільнити і придумав систему ADT, тобто artificial double tracking, яку інколи називають також automatic double tracking. Вона працювала на плівковій затримці. Під час мікшування він надсилав спів з одного магнітофона в інший і за допомогою осцилятора трохи змінював швидкість. Потім змішував цей змінений сигнал з початковим співом. Перший хорус був готовий, і Леннону не довелося переспівувати ані ноти. The Beatles були в захваті від цієї техніки і масово використали її на проривному альбомі Revolver 1966 року, а потім майже на кожному наступному, крім Let It Be. Це працювало для всього: для гітарного соло в Taxman і для реверсної гітари в I'm Only Sleeping.

Слово flanger у гітарному світі використовують і досі. Воно виникло тому, що продюсер Джордж Мартін вигадав Леннону дурницю, лише щоб той дав спокій.

Леннон з цікавості запитав Мартіна, за яким принципом працює це автоматичне дублювання вокалу. Мартін відповів, що це занадто складно і що він цього не зрозуміє. Леннон не здався, тож Мартін вигадав відповідь, яка звучала технічно. Це була повна дурниця, але вона спрацювала. З того часу Леннон завжди просив флeнджер Кена, коли хотів використати цей трюк. Джордж Мартін лише через роки дізнався, що поняття flanging у музичному світі існувало вже давно і означало щось інше. Це була техніка з двома синхронізованими магнітофонами, які відтворювали той самий звук на третій. Звукорежисер потім міг вручну, пальцем, сповільнювати хід однієї плівки щодо іншої і так створював той відомий свистячий звук.

Щоб хорус перейшов із магнітофонів у коробочку на підлозі, світу було потрібне одне вирішальне відкриття. Воно прийшло у 1969 році, коли інженери Frans Sangster і Kees Teer з Philips представили інтегральну схему BBD, тобто Bucket Brigade Device. Це аналогова схема, яка створює часову затримку сигналу, переміщуючи електричний заряд через серію конденсаторів і транзисторних перемикачів. Назва походить від ланцюга людей, які передають одне одному відра з водою під час гасіння пожежі. Пізніше Philips продав патент на цей чип фірмі Roland. І саме тут починається сучасна історія хорус-педалей.

Перший легендарний хорус не був педаллю. Він був вбудований у гітарне комбо. У 1975 році Roland випустив модель JC-120 Jazz Chorus, і гітарний світ змінився назавжди.

Інженери не змішували чистий і оброблений звук електрично в схемі. Вони використали фізичний трюк. Правий динамік грав повністю чистий, сухий сигнал з гітари. Лівий грав сигнал, затриманий через чип BBD і модульований LFO осцилятором. Звук змішувався лише акустично, у повітрі перед комбо. Так виник глибокий, тривимірний простір, якого до того ніхто не чув. Одна деталь на завершення: прототип цього комбо зробили для Джоні Мітчелл, яка тоді писала матеріал для альбому Hejira. А в той час з нею грав Jaco Pastorius.

Кожна хорус-педаль синя через одну коробочку 1979 року. Вона називається Boss CE-2 і була першою компактною хорус-педаллю у світі.

Гітаристи любили звук JC-120, але хотіли використовувати цей хорус і з іншими підсилювачами. Тому у 1976 році Roland заснував дочірній бренд Boss, і його найпершим продуктом стала педаль CE-1 Chorus Ensemble. По суті схема, вийнята з комбо і вбудована в міцне металеве шасі з живленням прямо з розетки. У 1979 році прийшов синій CE-2, який був моно, працював від батарейки 9V і став постійним мешканцем педалбордів по всьому світу. Його синій колір визначив візуальний стиль усієї категорії, і сьогодні синій хорус має в асортименті майже кожен виробник. The Police, The Smiths, The Cure, Prince. Це лише частина тих, на кого ця синя коробочка вплинула.

Матей Кріванек записав хоруси хронологічно, декада за декадою, щоб ти почув, як цей звук змінювався. Різниця між аналоговими й сучасними моделями більша, ніж ти очікуєш.

У відео ти чуєш Warm Audio WA-C1, Death By Audio Space Bender, класичний Boss CE-5 Chorus Ensemble, Aguilar Chorusaurus V2, TC Electronic SCF Gold SE, Boss CEB-3 Bass Chorus, Maestro Comet Chorus, Lichtlaerm Audio Nostalgia, Dunlop MXR M83 Bass Chorus Deluxe і Walrus Audio Fundamental Chorus. Якщо шукаєш історичну класику, поглянь також на Electro Harmonix Small Clone.

Звукорежисер Кен Таунсенд у студії Abbey Road. У 1966 році він побудував систему ADT, тобто artificial double tracking, щоб Джону Леннону не довелося знову і знову записувати ті самі вокали. The Beatles використали її на альбомі Revolver. Але першу акустичну версію хорусу знали вже органні майстри в 16 столітті.

Архітектура майже ідентична, обидва працюють із копією сигналу, зсунутою в часі. Різняться комбінацією delay time, модуляції та feedback. У хорусу коротша затримка й менше feedback, тому він звучить м'яко і просторово. У флeнджера більше feedback, і він звучить як літак, що пролітає. Усю категорію знайдеш у хорус, flanger і phaser ефектах.

Через Boss CE-2 1979 року. Це була перша компактна хорус-педаль у світі, і її синій колір став стандартом, який досі копіює майже кожен виробник. Синій хорус є і в нас, наприклад Boss CE-5.

Для бас-гітари шукай хорус із ручкою blend, яка втримає низи. Надійний вибір це Boss CEB-3 Bass Chorus, Dunlop MXR M83 Bass Chorus Deluxe або Aguilar Chorusaurus V2. Увесь асортимент є в ефект-педалях для бас-гітари.

The Police побудували на хорусі все своє гітарне звучання, The Cure визначили ним атмосферу своїх альбомів, The Smiths мали його в jangle звучанні гітар, а Prince використовував його і на гітарі, і на клавішах. Джоні Мітчелл отримала прототип JC-120 ще до його виходу на ринок.

Хорус це ефект, який з однієї коробочки зробив звук цілого десятиліття. Поглянь на хорус, flanger і phaser педалі, усі гітарні ефекти або ефекти для бас-гітари. Якщо думаєш, як їх розставити на борді, допоможе посібник із педалборду. А якщо ти не бачив другий епізод StompStory про історію фуззу, увімкни і його.